Кролівництвом у присадибному господарстві за­ймаються для задоволення багатьох потреб сім'ї, то­му вигідність цієї справи не можна вимірювати тільки карбованцем. Розведення кролів — це і цікаве, зміс­товне дозвілля, задоволення естетичних потреб люди­ни. Дехто розводить кролів «для здоров'я». У цьому разі їх використовують як фактор «психічного роз­вантаження», відпочинку від телевізора, допомоги при вихованні дітей і лише після цього як джерело до­ходу, одержання дієтичного м'яса тощо.

З економічних міркувань багато людей розводять кролів для одержання додаткових надходжень завдя­ки згодовуванню надлишку грубих кормів, рослинних і харчових відходів, а також для корисного витрачан­ня вільного часу працюючих чи непрацюючих членів сім'ї.

У зв'язку із споконвічно підсобним характером ви­робництва інтенсивність його ведення найчастіше зумовлена не прагненням одержати максимальний, прибуток, а наявністю кормів, вільного часу, легкістю збуту лишків продукції. І все ж елемент вигоди зав і присутній. Кролівнику потрібно вибрати певну систему виробництва, виходячи з його можливостей і закупівельних цін. До таких систем належать: реалізація кролів живими; роздільна реалізація (м'ясо й шкурки); продаж тільки шкурок, а м'ясо — сім'ї; реа­лізація кролів на плем'я (лише з господарств-репродукторів); постачання кроленят 1—2-добового віку біопромисловості; реалізація пуху й використання м'яса ДЛЯ харчування.

Ці системи зустрічаються, як правило, у змішано­му (комбінованому) вигляді, даючи велику кількість варіантів. Найбільш рентабельні — реалізація кролів на плем'я і кроленят біопромисловості. Здавання жи­вими часто невигідне, але не тому, що низькі закупівельні ціни, а через розтягнутість строків відгодівлі. Велике значення мають вік тварини при реалізації, місце народження кроленят, жива маса їх під час продажу. Кролівники-любителі найчастіше проводять вибірковий забій у своєму господарстві з урахуван­ням якості шкурки. Кроленят літнього окролу, як пра­вило, забивають пізньої осені, коли вони мають добру шкурку, а зимового — в 4—5-місячному віці.

Орієнтовні розрахунки показують, що більше по­ловини вироблюваної кролятини споживається на міс­ці. Товариства кролівників і звірівників-любителів по­стійно борються за підвищення товарності присадиб­ного кролівництва. Значні коливання цього показника при однакових закупівельних цінах свідчать про вели­ку кількість факторів, які впливають на вибір кролів­ником тієї чи іншої системи ведення його господар­ства.

Причому в одному селі вирішальне значення може мати один фактор, у другому — інший. До основних із них належать близькість приймального пункту, забез­печеність кормами, особливо концентрованими, вік кролівника, його освіта та професія, склад сім'ї то­що. Уклад сільського життя, традиції, навіть особа, обрано головою первинної організації товариства кролівників і звірівників-любителів, відіграють інколи важливішу роль, ніж закупівельні ціни.

Категорії: Організація домашньої кролеферми |

Відгуки

Ви повинні ввійти, для того, щоб залишити відгук